附錄:烏克蘭文詞變位

來自維基辭典

名詞規則變位[編輯]

陽性名詞[編輯]

例詞
詞根以硬輔音結尾 詞根以軟輔音結尾 詞根以ж、ч、ш或щ結尾
單數
主格 батько брат зуб лікар олівець водій читач плющ
屬格 батька брата зуба лікаря олівця водія читача плюща
與格 батькові братові зубові лікареві олівцеві водієві читачеві плющеві
батьку брату зубу лікарю олівцю водію читачу плющу
賓格 батька брата зуб лікаря олівець водія читача плющ
工具格 батьком братом зубом лікарем олівцем водієм читачем плющем
前置詞格 батькові братові зубі лікареві олівці водієві читачеві плющі
呼格 батьку брате зубе лікарю олівче водію читачу плюще
複數
主格 батьки брати зуби лікарі олівці водії читачі плющі
屬格 батьків братів зубів лікарів олівців водіїв читачів плющів
與格 батькам братам зубам лікарям олівцям водіям читачам плющам
賓格 батьків братів зуби лікарів олівці водіїв читачів плющі
工具格 батьками братами зубами лікарями олівцями водіями читачами плющами
前置詞格 батьках братах зубах лікарях олівцях водіях читачах плющах
呼格 батьки брати зуби лікарі олівці водії читачі плющі

動詞規則變位[編輯]

第一組變位[編輯]

以-ти結尾嘅弱變化動詞[編輯]

人稱 詞尾 例詞
現在時
不定式 -ти грати
第一人稱單數 граю
第二人稱單數 -єш граєш
第三人稱單數 грає
第一人稱複數 -ємо граємо
第二人稱複數
第二人稱單數敬稱
-єте граєте
第三人稱複數 -ють грають

以-ти結尾嘅強變化動詞[編輯]

爾類動詞喺變位嗰陣,詞根最後一個輔音字母會變化。

人稱 詞尾 例詞
現在時
不定式 -ти могти
第一人稱單數 можу
第二人稱單數 -еш можеш
第三人稱單數 може
第一人稱複數 -емо можемо
第二人稱複數
第二人稱單數敬稱
-ете можете
第三人稱複數 -уть можуть

以-вати結尾嘅動詞[編輯]

人稱 詞尾 例詞
現在時
不定式 -вати купувати
第一人稱單數 купую
第二人稱單數 -єш купуєш
第三人稱單數 купує
第一人稱複數 -ємо купуємо
第二人稱複數
第二人稱單數敬稱
-єте купуєте
第三人稱複數 -ють купують

注意:有部份動詞(例如забувати)雖然以「-вати」結尾,但係跟第一組變位法。

以-ути結尾嘅動詞[編輯]

人稱 詞尾 例詞
現在時
不定式 -ути гнути
第一人稱單數 гну
第二人稱單數 -еш гнеш
第三人稱單數 гне
第一人稱複數 -емо гнемо
第二人稱複數
第二人稱單數敬稱
-ете гнете
第三人稱複數 -уть гнуть

第二組變位[編輯]

以-ити結尾,詞根以ч、ш或ж結尾嘅動詞[編輯]

人稱 詞尾 例詞
現在時
不定式 -ити спішити
第一人稱單數 спішу
第二人稱單數 -иш спішиш
第三人稱單數 -ить спішить
第一人稱複數 -имо спішимо
第二人稱複數
第二人稱單數敬稱
-ите спішите
第三人稱複數 -ать спішать

以-ити結尾,詞根以其他元音字母結尾嘅動詞[編輯]

人稱 詞尾 例詞
現在時
不定式 -ити говорити
第一人稱單數 говорю
第二人稱單數 -иш говориш
第三人稱單數 -ить говорить
第一人稱複數 -имо говоримо
第二人稱複數
第二人稱單數敬稱
-ите говорите
第三人稱複數 -ять говорять

以-ити或-іти結尾嘅強變化動詞[編輯]

爾類動詞喺變成第一人稱單數嗰陣,詞根最後一個輔音字母會變化。

人稱 詞尾 例詞
現在時
不定式 -ити或-іти сидіти
第一人稱單數 сиджу
第二人稱單數 -иш сидиш
第三人稱單數 -ить сидить
第一人稱複數 -имо сидимо
第二人稱複數
第二人稱單數敬稱
-ите сидите
第三人稱複數 -ять сидять

以-ити或-іти結尾,詞根以м、б、п、в或ф結尾嘅動詞[編輯]

爾類動詞喺變成第一人稱單數或者第三人稱複數嗰陣,詞根後面會加個л。

人稱 詞尾 例詞
現在時
不定式 -ити或-іти робити
第一人稱單數 роблю
第二人稱單數 -иш робиш
第三人稱單數 -ить робить
第一人稱複數 -имо робимо
第二人稱複數
第二人稱單數敬稱
-ите робите
第三人稱複數 -ять роблять

以-їти結尾嘅動詞[編輯]

人稱 詞尾 例詞
現在時
不定式 -їти клеїти
第一人稱單數 клею
第二人稱單數 -їш клеїш
第三人稱單數 -їть клеїть
第一人稱複數 -їмо клеїмо
第二人稱複數
第二人稱單數敬稱
-їте клеїте
第三人稱複數 -ять клеять